Каталожний роздільник – картка зі щільного картону, паперу, металу, пластику з верхнім виступом, який є більшим за висотою щодо масиву каталожних карток на 1,5 см. Роздільник призначений для полегшення знаходження творів певного автора, заголовка або рубрики у картотеці чи каталозі. На роздільнику зазначаються загальні ознаки, які об’єднують низку бібліографічних записів – за прізвищем автора, назвою установи, заголовком документа, літерою абетки, складом слова, предметною рубрикою, класифікаційним індексом.

За розташуванням виступу розрізняють центральні та бічні К. р. Центральні роздільники мають широкий виступ посередині, розмір якого становить 2/3, 1/3, 1/4 ширини картки. Вони використовуються для виділення значного масиву каталожних карток, всередині якого здійснюється деталізація за певною ознакою шляхом застосування бічних роздільників. Бічні К. р. мають виступ, розміщений з краю картки і поділяються на правобічні та лівобічні. Бічні роздільники використовують для оформлення різних груп бібліографічних записів, які не вимагають подальшої деталізації.

За видовою ознакою (написами на виступі) розрізняють літерні (зазначаються лише літери абетки), складові (перший склад слова, інколи два склади), словесні (одне слово чи кілька слів) К. р. Обсяг відомостей, що вказується на роздільнику, залежить від характеру оформлюваного масиву карток, призначення та функцій каталогу. Зокрема, в абетковому каталозі на К. р.зазначають літеру(и) абетки, перший склад (корінь) слова, окремі слова або терміни повністю, прізвища та ініціали авторів. Словесні роздільники оформлюють на центральних К. р. з виступом у 2/3 ширини картки, літерні та складові – на бічних. Серед словесних роздільників залежно від напису, вирізняють авторські та заголовкові. Кількість роздільників у каталожній шухляді визначається обсягом карток у ній. Зазвичай в абетковому каталозі роздільники розташовують через кожні 60–75 карток.

В систематичному каталозі К. р. формуються на основі класифікаційних індексів. Бібліографічні записи групуються залежно від змісту документів за галузями знань від більш загального поняття до конкретного. Дотримується чітка послідовність розташування роздільників у групі карток: спершу центральний, за ним лівобічний, потім правобічний. Таким чином, забезпечується зручний візуальний контроль за кількома К. р. і пришвидшується пошук карток. У верхній частині К. р. позначають систематичний індекс та заголовок.

Можливе застосування К. р. різних кольорів. Як замінник роздільника в деяких бібліотеках використовується рейтер.

Картки для каталогів і картотек. Каталогізація у виданні. Склад, структура даних та видавниче оформлення : ДСТУ ГОСТ 7.51:2003. – Чинный від 2004-07-01. – Київ : Держстандарт України, 2004. – 9 с. – (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи).;

Карачинська Е. Т. Бібліотечні каталоги : навч. посіб. / Е. Т. Карачинська, В. К. Удалова. – Харків : Основа, 1992. – 160 с.;

Сєдих, В. В. Бібліотечні каталоги як інформаційно-пошукові системи : навч. посібн. / В. В. Сєдих, Г. П. Терентьєва, В. К. Удалова; Харків. держ. акад. культури.– Харків : ХДАК, 2003.– 193 с.– (Культура та освіта).;

Сукиасян Э. Р. Библиотечные каталоги: метод. материалы / Э. Р. Сукиасян. – Москва : ИПО Профиздат, 2002. – 192 с. – (Современная библиотека ; вып. 19).;

Справочник библиотекаря / науч. ред. А. Н. Ванеев, В. Л. Минкина. – 3-е изд., перераб. и доп. – Санкт-Петербург : Профессия. 2005. – 496 с. – (Серия «Библиотека»).